Різниця між анаболічними і андрогенниими стероїдами

У даній статті ми розглянемо, чим відрізняються «анаболіки» та «андрогени»?

Ось і вийшла стаття, котра класифікує окремо взяту групу «андрогенів», до якої відноситься практично не зазнававшийся змін — тестостерон, якщо бути точним, то йдеться про окрему групу препаратів, що містить ефіри тестостерону в основі активної речовини, і метил-тестостерон. Також мова піде про абсолютно незалежні групи стероїдів, так званої «анаболічної» до якої можна віднести туринабол, надралон декоанат, провірон і станазолол тощо – одним словом, все що зазнав повної модифікації, і не є більше тестостероном.

Андрогени і анаболіки

Проте, світова практика повністю відмовилася від подібної класифікації. На то є одна і досить таки проста причина — неможливо, як би то не було позначити різницю між тестостероном і його похідними. У будь-якому «західному» підручнику або в класифікаторі можна побачити, що має місце бути такої групи фармацевтичних препаратів, як «андрогенні і анаболічні стероїди», що має абревіатуру ААС. Так давайте ж розглянемо різницю між цими двома групами, і докладно розглянемо кожну з них. Для початку зробимо узагальнення вище сказаного.

Андрогенні рецептори присутні не тільки в м'язовій тканині, вони мають місце бути в шкірній тканині, кістковій та сполучній тканині, простаті, в таких органах, як печінка, нирки і серце — коротше кажучи, практично скрізь. Кожен анаболічний стероїд володіє власною активністю в кожній з цих тканин – до андрогенного рецептора в клітку скелетного м'яза, можна сказати, він може приєднатися дуже добре, а до тієї ж самої простати – погано. У того ж самого дигідротестостерону, справи йдуть інакше, точністю до навпаки.

Одним словом, різницю можна обумовити малою або великою кількістю тканини специфічних ферментів, в основній своїй масі це – 5-альфа-редуктазп і 3-альфа-гідростероїд-дигідрогенази, під впливом цих ферментів власне зміна первинних структур того чи іншого анаболічного стероїду, і як висновок — і їх функцій.

Приймемо прояв активності дегідротестостерону за андрогенні функції, то треба зробити наступні висновки:

• Статеве дозрівання, формуються статеві ознаки;
• Формуються такі вторинні статеві ознаки, як посилений ріст волосся загалом;
• Поява акне;
• Підвищується статевий потяг (лібідо);
• Впливає на ЦНС, із-за чого відбувається більш швидке відновлення м'язової тканини після тренувань.

Класифікація стероїдів:

В принципі, на цьому все. Якщо в даний момент йде розмова про андрогенну активність, то все, що я перерахував вище таки можна назвати проявом тих чи інших андрогенних препаратів, за винятком першого пункту, хоча і його не можна забувати, якщо розмова йде про жіночу стать (саме збільшення клітора). Розглянемо питання про агресивну поведінку. На сьогоднішній момент є така офіційна точка зору всіх вчених: «не має прямих доказів того, що андрогенні стероїди впливають на агресію». По-цьому, таке явище як «стероїдна лють» — не більше, ніж міф.

Всі ті препарати, які здатні конвертуватися в ДГТ мають андрогенну активність. А саме мова йде про всі ефіри тестостерону і сам метилтестостерон. Але, здається, ми забули про його похідні?. Це дростанолон пропіонат (мастерон), провірон, прімоболан і станозолол. На теорії вони повинні виражати сильну андрогенну активність, але на ділі все інакше.

Об'єднує їх один недолік, це слабка анаболічна активність, що дісталися їм від їхніх «батьків». Точно також, як і сам ДГТ, мастерон і провірон можна сказати, в повному рахунку втрачає свою активність через дії 3-альфа-гідростероїд-дегідрогенази. У «станази» активність не втрачається, але це не сильно робить її кращою. Метенолон практично виявляється кращим з цих чотирьох препаратів.

Варто помітити, що станазалол, особливо у таблетованій формі вкрай не бажаний для вживання жіночій статті, із-за сильної вірилізації, сприяє активному росту клітора. Провірон має прізвисько «sex drug», із-за свого сильного впливу на лібідо. На теорії він погано впливає на простату. Мабуть, по андрогенній активності ми закінчимо.

Так в чому ж різниця між анаболічними а андрогенними стероїди?

Якщо далі «копати» в глиб цієї теми, то можна зрозуміти — розвинута м'язова тканина, це знову ж вторинна чоловіча статева ознака. Роблячи суворий висновок — потрібно зрозуміти, що розвинута м'язова тканина це прояв андрогенної активності. Перейдемо нарешті до самої цікавої частини: новітні дослідження в області чоловічого здоров'я доводять, що в нашому організмі може вироблятися і не тільки основний чоловічий лютенізуючий гормон, але і всупереч всьому і 19-нор-тестостерону (нандролон).

І в правду, попередник основного гормону тестостерону є андростендіон, саме з нього за допомогою ферменту 17-альфа-гідроксистероїду-дигідрогеназа він стає таким. Той самий фермент сприяє конвертації 19-нор-андростендіону, нещодавно знайденого в нашому організму, в 19-нортестостероні.

Висновок: якщо він синтезується в нашому організмі, його можна назвати андрогенним. Якщо це можна назвати теорією, то з впевніністю можна заявити про встановлений факт, що в організмі чоловіка синтезується і сам дигідроболденон — «редукованої версії» визнаного всіма препарату болденона. Не дивлячись на те, що він виробляється в дуже маленькій кількості — все ж має місце бути в нашому організмі.

Висновок — болденон є андрогенним стероїдом. Погодьтеся, вкрай заплутано все? Для того, щоб далі не загрузнути в цьому рові «заплутаності» нам усім варто вкрай обережно підходити до ділення на класи двох видів стероїдів «андрогенні» і «анаболічні», і не роблячи власні висновки, прийти до висновку куди-більш компетентних вчених, що дали чітку назву для даних препаратів — ААС (андрогенно анаболічні стероїди).

Інші статті по темі :

• Андрогенні стероїди
• Про андрогени і анаболіки
• Андрогени і анаболіки : схожість і відмінності
• Застосування анаболічних андрогенних стероїдів
• Анаболічні препарати – королі фармакології
• Де купити стероїди і анаболіки
• Клінічне використання анаболічних стероїдів
• Як зберегти м'язи після курсу анаболічних стероїдів
• Коригування роботи імунної системи при прийомі анаболічних стероїдів